АМЕРИКАНСЬКЕ ТОВАРИСТВО РЕНТГЕНІВСЬКОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ: МР ТРАКТОГРАФІЯ ЯВЛЯЄТЬСЯ ПІДХОДЯЩИМ БІОМАРКЕРОМ ДЛЯ ОЦІНКИ ЛІКУВАННЯ РАКУ ПРОСТАТИ

Вчені із Жіночої  лікарні Брігем­Сіті  (Brigham and Women’s Hospital) ілікарня загального  профілю Массачусетса (Massachusetts General Hospital, MGH) провели дослідження і прийшли до висновку, что дифузійно­тензорна МР трактографія може бути використана як  візуалізаційний  біомаркер  для оцінки ефективності лікування раку простати. Результати були представлені на зустрічі Американського товариства рентгенівського випромінювання (American Roentgen Ray Society – ARRS) в Торонто, Канада. 

Наукове дослідження включало дві групи по 11 пацієнтів. Всім пацієнтам підтвердили  наявність  карциноми  простати  біопсією  і  простатичним специфічним антигеном. Першу групу лікували за допомогою двох методів, а друга  група  не  отримувала  лікування  і  слугувала  контрольною.  Вчені виявили,  що  при  застосуванні  кількісних  вимірів  за  допомогою  МР трактографії, щільні пучки м’язових волокон візуалізуються краще. В першій групі виявлені ознаки зменшення простати в розмірі і, відповідно, фіброзу.

Використовуючи  програмне  забезпечення  Diffusion  Toolkit  и  TrackVis (МGH),  дослідники  зуміли  згенерувати  3D  пучки  м’язових  волокон  в дифузно­зважених  зображеннях.  Вони  вибрали  трьохвимірні  досліджувані області  (ДО)  над  вогнищами  раку  і  здоровою  паренхімою  в  обох  групах. Значення  кількості  пучків  і  щільності  фіксувалися  і  виводились  як стандартна мірка кількості провідних шляхів в ДО.

Результати  дослідження  показали  статистично  значущу  різницю  між групами. Середня щільність пучків м’язових волокон першої групи у вогнищі раку  складала  2,25,  а  в  нормальній  паренхімі  –  3,34.  Значення  контрольної групи були 1,64 та 2,74 відповідно.

“Дифузійно­тензорна  МР  трактографія  може  стати  новим  кількісним інструментом  і  маркером  ефективності  лікування,  –  пояснив  співавтор Дженіфер  Уеда,  лікар  Жіночої  лікарні  Брігема.  –  Наприклад,  відсутність збільшення щільності  пучків м’язових  волокон  після  лікування  і  незмінний або  більш  широкий  градієнт  можуть  вказувати  на  недостатній  ефект лікування”.

Цей  новий метод  для  виявлення  ефективності  лікування  показав значну різницю  в щільності  пучків м’язових  волокон між  групами. Вдосконалення методів  оцінки  ефекту  терапії  вкрай  необхідно,  оскільки  лікування,  яке базується на суб’єктивній думці, – направильне. МР трактографія дає лікарям всі  інструменти  для  спостерігання  за  реакціями  кожного  пацієнта  на лікування і, таким чином, являється безцінним джерелом інформації.