ТРАНСРЕКТАЛЬНА МУЛЬТИФОКАЛЬНА БІОПСІЯ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

Трансректальна мультифокальна (багато осередкова) біопсія передміхурової залози – один із основних методів дослідження при ранній діагностиці раку передміхурової залози. Першовідкривачами трансректальної біопсії передміхурової залози під контролем УЗД були Hoodge та McNeal, які у 1989 році виконали першу сектантну біопсію під контролем УЗД. Даний метод передбачав забір матеріалу з 6 точок (мал.1)

З часом цей метод був удосконалений і L.A. Eskew було запропоновано взяття матеріалу із 12 зон (мал. 2,3 )

Покази щодо проведення біопсії передміхурової залози:

  1. Підвищення рівню ПСА (простат-специфічного антигену) вище вікової норми, та його зростання при динамічному спостереженні.
  2. Зміна співвідношення вільного ПСА до зв’язаного ПСА (менше 15% вказує на РПЗ)
  3. Наявність підозрілих участків в тканинах передміхурової залози під час пальцевого ректального обстеження (наявність вузлів, ущільнення тканини передміхурової залози, деформація контурів)
  4. Наявність гіпоехогенних зон у тканинах передміхурової залози при проведенні ТРУЗД.

Сукупність кількох вище названих клінічних та об’єктивних даних – це вже вагомі підстави для проведення біопсії.

Біопсія передміхурової залози проводиться в амбулаторних умовах при відсутності важкої супутньої патології. Перед проведенням біопсії передміхурової залози пацієнта необхідно попередити про припинення прийому препаратів, які впливають на здатність крові згортатися, а у випадку неможливості їхньої відміни біопсія повинна проводитися в умовах стаціонару.

Медичне обладнання та персонал, які необхідні для проведення трансректальної мультифокальної біопсії передміхурової залози:

  1. Апарат УЗД з ректальним датчиком
  2. Біопсійний пістолет зі стерильною біопсійною голкою
  3. Спрямовуючий пристрій, сумісний з ректальним датчиком
  4. Лікар УЗД, який володіє навиками трансректальної візуалізації простати
  5. Лікар уролог, що володіє навиками проведення мультифокальної біопсії передміхурової залози
  6. Наявність патоморфологічного бюро, яке виконає гістологічне дослідження взятого матеріалу.

У зв’язку з наявністю високошвидкісних біопсійних пістолетів пацієнт не відчуває вираженого болю. Перед проведенням процедури рекомендоване внутрішньом’язеве введення не стероїдних протизапальних препаратів, також можливе введення в пряму кишку гелю з місцевим анестетиком. Для проведення біопсії пацієнт вкладається на лівий бік із зігнутими ногами у колінних та тазостегнових суглобах. У пряму кишку вводиться ультразвуковий датчик з біопсійною насадкою.

Далі в кожну із 12 точок (мал. 4) виконується наведення та прицільний вистріл з біопсійного пістолету. Глибина, на котру проникає біопсійна голка, коливається від 20 до 22 мм; її діаметр – 1,2 мм.

Після проведення біопсії пацієнтам для запобігання бактеріальних ускладнень призначається профілактичний курс антибактеріальних препаратів (левофлоксацин 500 мг 1 раз на день за 2 дні до проведення біопсії та по 2 рази на день протягом 3-х днів після біопсії чи інший пероральний фторхінолон).

Ускладнення після транс ректальної біопсії простати:

  • Гематурія (наявність крові у сечі) – 35-37%
  • Гостра затримка сечі – 1,5-2%
  • Гемаспермія (домішки крові у спермі) 26-27%
  • Кровотеча з прямої кишки – 1,7-2%
  • Загострення хронічного простатиту або формування абсцесу простати 3,6-4%
  • Орхоепідидиміт (запалення яєчка та його придатку) 1-1,5%

 

Висновки:

Трансректальна мультифокальна біопсія передміхурової залози на сьогоднішній день являється стандартом діагностики раку передміхурової залози. Переваги методу полягають у тому, що процедура може виконуватися в амбулаторних умовах, частота виникнення ускладнень не висока, правильне проведення процедури та ретельний підбір пацієнтів роблять метод безпечним та високоефективним для діагностики раку передміхурової залози.

Роман Верник, лікар, компанія БіМедіс